Лекції >> Програмування, комп’ютери і кібернетика >> Константи, змінні. Типи даних

Усі дані програми інтерпретуються як константи або змінні. Константи не змінюють свого значення до завершення роботи програми. Константи бувають числовими та символьними. Змінні на відміну від констант можуть необмежену кількість разів змінювати своє значення і використовуються у програмі як носі вхідних даних, проміжних величин та результатів.

Для кожної змінної, яка використовується у програмі, в оперативній пам’яті ЕОМ відводиться певна область у відповідності до вказаного імені та типу значень. Для того, щоб надати змінній конкретне значення (число, символ тощо), у кожній з розглядуваних мов програмування є вказівка (оператор) присвоєння. Така вказівка включає, поряд з іншим, символ =.

ЕОМ виконує вказівку присвоєння так:

§  вираз, що записаний справа від символу = , обчислюється при поточних значеннях змінних;

з розглядуваних мов програмування є вказівка (оператор) присвоєння. Така вказівка включає, поряд з іншим, символ =.

ЕОМ виконує вказівку присвоєння так:

§  вираз, що записаний справа від символу = , обчислюється при поточних значеннях змінних;

§  результат обчислення даного виразу поміщається у відповідну область оперативної пам’яті, відведеної для зберігання змінної, ім’я якої вказане зліва від символу =. Якщо до цього вказана область містила якесь значення, то воно зникає.

Прокоментуємо виконання вказівки присвоєння на прикладах:

а) А=5. Змінній А присвоїти 5, тобто у область оперативної пам’яті, відведену під змінну А, уміщується число 5;

б) А=В+5. До поточного значення змінної В додається константа - число 5 та результат додавання присвоюється змінній А, тобто з

§  результат обчислення даного виразу поміщається у відповідну область оперативної пам’яті, відведеної для зберігання змінної, ім’я якої вказане зліва від символу =. Якщо до цього вказана область містила якесь значення, то воно зникає.

Прокоментуємо виконання вказівки присвоєння на прикладах:

а) А=5. Змінній А присвоїти 5, тобто у область оперативної пам’яті, відведену під змінну А, уміщується число 5;

б) А=В+5. До поточного значення змінної В додається константа - число 5 та результат додавання присвоюється змінній А, тобто з області оперативної пам’яті, відведеної під змінну В, береться те значення, яке міститься на момент звернення; до взятого значення додається число 5; результат додавання уміщується в область оперативної пам’яті, відведену під змінну А. Схематично це можна подати так як на мал. 6; 

в) S=S+5. До поточного значення змінної S додається число 5 та результат додавання повертається у змінну S, тобто з області оперативної пам’яті, відведеної під змінну S, береться те значення, яке міститься на момент звернення; до взятого значення додається число 5; результат додавання п ання вказівки присвоєння на прикладах:

а) А=5. Змінній А присвоїти 5, тобто у область оперативної пам’яті, відведену під змінну А, уміщується число 5;

б) А=В+5. До поточного значення змінної В додається константа - число 5 та результат додавання присвоюється змінній А, тобто з області оперативної пам’яті, відведеної під змінну В, береться те значення, яке міститься на момент звернення; до взятого значення додається число 5; результат додавання уміщується в область оперативної пам’яті, відведену під змінну А. Схематично це можна подати так як на мал. 6; 

в) S=S+5. До поточного значення змінної S додається число 5 та результат додавання повертається у змінну S, тобто з області оперативної пам’яті, відведеної під змінну S, береться те значення, яке міститься на момент звернення; до взятого значення додається число 5; результат додавання повертається назад у ту ж область оперативної пам’яті.

Відомо, що будь-яка програма обробляє певні дані. На практиці зустрічаються різноманітні типи даних: цілі і дробові числа, символи, рядки, масиви, множини тощо. Під типом будемо розуміти множину значень, які може набувати змінна, і сукупність дій, які можна виконувати з такими значеннями.

Basic

У мові Basic використовуються константи чотирьох типів:

§  рядкова константа (довільна алфавітно-цифрова послідовність до 255 символів, яка у загальному випадку поміщається у подвійні лапки);

§  ціле число (від –32768 до 32767);

§  дійсне число подвійної точності (до 14 значущих цифр);

§  дійсне число одинарної точності (до 6 значущих цифр).

Дійсні числа подаються у десятковому виді у фіксованій або плаваючій формі і лежать в межах 1$10-64 до 1$1063  Запис числа у плаваючій формі складається з мантиси, літери Е і десяткового порядку. Наприклад, число 2,75$10-9 матиме вигляд 2.75Е-9.  

Ім’я змінної являє собою послідовність символів, яка складається з літер латинського алфавіту та цифр. Ця послідовність обов’язково має починатися з літери і може мати довільну довжину. Але розпізнаються імена за першими двома символами, тому імена ABC, AB1, AB55  позначатимуть одну й ту ж змінну. Зауважимо, що великі та малі літери латинського алфавіту не розрізняються. Оператор присвоєння значення змінній у мові Basic має формат:

LET < ім’я змінної > = < вираз >.

Службове слово LET є необов’язковим і, як правило, не записується. Наприклад, А = B + 5.

Для змінної тип може вказуватися в її імені останнім знаком: $ - рядкова величина, % - ціле число, # - дійсне число подвійної точності,  ! - дійсне число одинарної точності. За замовчуванням Basic оперує з даними – дійсними числами подвійної точності.

Крім того, тип можна оголосити командою DEF:

DEFSTR   - рядкова величина;

DEFint   - ціле число;

DEFdbl   - дійсне число подвійної точності;

DEFsgn   - дійсне число одинарної точності.

Pascal

Для іменування констант, типів, змінних тощо на мові Pascal використовуються ідентифікатори – неподільні послідовності символів алфавіту. Довжина ідентифікатора може бути довільною, але розрізняються перші 63 символи. Ідентифікатор починається з літери або символу підкреслення і не повинен містити пропусків. Після першого символу допускаються літери, цифри і знак підкреслення. Великі та малі літери не розрізняються.  

Константи описуються зарезервованим словом Const, за яким записується список імен констант і кожній константі за допомогою символу = присвоюється значення. Значення констант можна також задавати виразом. Наприклад,

   Const

      My_old      = 34 ;

      My_1Name      = ‘ Oleg ‘  ;

      My_work   = My_old – 18 ;

Окрім звичайних констант часто використовуються типізовані константи, які можуть змінювати своє значення як змінні. При описанні таких констант додатково вказується тип:

   Const

      Max_Ind    : word = 100 ;

      X                : integer = 50 ;

Для описання змінних використовується зарезервоване слово Var.  Різні змінні одного типу відокремлюються комою, далі ставиться двокрапка і  вказується певний тип цих змінних. Наприклад,

   Var

         N, M        : integer ;

         Name      : string ;

У мові Pascal є такі групи стандартних типів даних: скалярні (цілі числа, дійсні числа, символи, булівський), структуровані, процедурні, покажчики. На відміну від інших мов, Pascal, крім стандартних типів, підтримує типи, які визначаються користувачем, що спрощує розв’язання деяких видів задач. Для визначення нестандартних типів даних використовується зарезервоване слово Type.

Скалярні типи даних:

Вид

Назва

Діапазон

Цілі числа

byte

0 .. 255

word

0 .. 65535

integer

-32768 .. 32767

shortint

-128 .. 127

longint

-2147483648 .. 2147483647

Дійсні числа

real

               2.9Е-39 .. 1.7Е38

single

               1.5Е-45 .. 3.4Е38

double

             5.0Е-324 .. 1.7Е308

extended

           3.4Е-4932 .. 1.1Е4932

comp

             -9.2Е-18 .. 9.2Е18

Символи

char

Кодова таблиця ЕОМ

Булівський

boolean

True, False

Скалярні типи даних, що визначаються користувачем:

§  перелік значень. Задається безпосереднім переліком всіх значень, які може набувати змінна даного типу. Окремі значення вказуються через кому, а весь список заключається у круглі дужки. Наприклад, визначимо два типи даних: Animals, Names (перелік тварин, перелік імен) та опишемо тип змінних Animal, Name:

   Type

         Animals  = ( Cat, Dog, Horse, Cow ) ;                                                 

         Names    = ( Oleg, Sasha, Inna ) ;

   Var

         Animal    :  Animals ;                                                                     

         Name      :  Names ;

§  інтервальний тип. Задається з використанням двох констант, які визначають межі діапазону значень для даної змінної. Вказані константи повинні належати одному із стандартних типів (крім типу real). Значення першої константи  має бути менше значення другої. Наприклад:

   Const

         Min = 1 ;

         Max = 100 ;

   Type

         Temperature = Min . . Max ;                                                                  

Структуровані типи даних:

§  рядок. Це послідовність символів кодової таблиці (від 0 до 255). При використанні у виразах рядок береться в одинарні лапки. Для визначення даних рядкового типу використовується зарезервоване слово string, за яким у квадратних дужках вказується значення максимально допустимої довжини рядка даного типу (за замовчуванням – 255). Приклад описання даних рядкового типу:

 Type

      NameStr    = string [ 30 ] ;

   Var

      Name         : NameStr ;

До окремого символу рядка можна звернутися, якщо у квадратних дужках після імені вказати індекс рядкової змінної. Наприклад, до шостого символу змінної Name можна звернутися так: Name [ 6 ].

§  масив. Складається з фіксованої кількості елементів, що мають один і той же тип. Для описання масивів використовується зарезервоване слово array.

Наприклад, опишемо одномірний масив А, який може містити 10 елементів – дійсних чисел, та двомірний масив В, який може містити 5х10 елементів – цілих чисел:

   Type

         dataA      = array [ 1 .. 10 ]  of real ;

         masivB   = array [ 3 .. 7, 1 .. 10 ] of integer ;

   Var

         A : dataА ;

         В  : masivB ;

Доступ до окремого елемента масиву здійснюється шляхом індексування. Наприклад, А [ 1 ],  B [ 3, 1 ] – перші елементи описаних масивів.

§  множина. Складається з набору об’єктів, які взаємозв’язані за певною ознакою (групою ознак), і які можна розглядати як єдине ціле. Для описання множинного типу використовується словосполучення set of. Наприклад, опишемо дві множини:

   Type

         Prost       = set of ( 3, 5, 7 ) ;

         Number   = set of 1 .. 31 ;                                                              

Записи, процедурні типи даних та покажчики розглянемо нижче.

C

Для іменування констант, типів, змінних тощо на мові C використовуються ідентифікатори – неподільні послідовності символів алфавіту. Довжина ідентифікатора може бути довільною, але розрізняються перші 63 символи. Ідентифікатор починається з літери або символу підкреслення і не повинен містити пропусків. Після першого символу допускаються літери, цифри і знак підкреслення. Великі та малі літери, на відміну від попередніх мов, компілятор розрізняє.  

Константами називають сталі величини. В мові С існує чотири типи констант: цілі, дійсні, рядкові та символьні.  

Цілі константи можуть бути десятковими, вісімковими або шіснадцятьковими. Десяткова константа – послідовність десяткових цифр (від 0 до 9), яка не може починатися з нуля, якщо це не нуль, наприклад: 10, 123, 1056. Вісімкова константа починаеться з символу 0, після якого розміщуються цифри вісімкової системи числення (від 0 до 7), наприклад: 045, 0123; запис константи виду 078 буде сприйматися компілятором як помилка. Шіснадцяткова константа починаеться з символу 0х або 0Х, після яких розміщуються цифри шіснадцятиричної системи числення (від 0 до F), які можна записувати як в верхньому так і нижньому регістрах, наприклад: 0Х45, 0ХFA3.

Дійсні константи складаються з цілої частини, десяткової крапки, дробової частини, символу експоненти (е чи Е) та показника степіня. У записі константи можуть бути опущена ціла або дробова частина (але не обидві разом), десяткова крапка з дробовою частиною чи символ експоненти з показником степеня (але не разом). Наприклад: 2.56, 301е-2, .34е5, 31.Е-7.

Символьні константи – це один або декілька символів, які взяти в апострофи. Послідовність символів, які починаються з символу оберненого слешу ( \ ) називаються керуючими або cscape-послідовностями і мають певні значення (дивись таблицю).

Послідовність символів

Шістнадцятковий код

Значення

\a

07

звуковий сигнал

\b

08

повернення на 1 символ

\f

0C

переведення сторінки

\n

0A

перехід на новий рядок

\r

0D

повернення каретки

\t

09

горизонтальна табуляція

\v

0B

вертикальна табуляція

\\

5C

символ \

\’

27

символ ‘

\”

22

символ “

\?

3F

символ ?

\0

00

нульовий символ

\0ddd

-

вісімковий код символу

\0xddd

ddd

десятковий код символу

Рядкові константи записуються як послідовність символів, що взяті в подвійні лапки. Для формування рядкових констант, що займають декілька рядків тексту програми використовують символ оберненого слешу. Наприклад: „Це рядкова константа! \n”.

Константи описуються зарезервованим словом Const, за яким записується тип та ім’я константи і за допомогою символу = присвоюється значення. Наприклад,

   const float g = 9.8 ;

   const maxint = 32767; const float g = 9.8 ;

У мові C є такі групи стандартних типів даних: скалярні (цілі числа, дійсні числа, символи), агрегатні або структуровані, функції.

Скалярні типи даних:

int       Ціле число.

long      Довге ціле, може стояти перед означенням типу int, використовує 32 біти пам’яті та дозволяє зберігати числа в діапазоні від -2 147 483 648 до 2 147 483 647.

short     Коротке ціле, може стояти перед означенням типу int, використовує 16 біт пам’яті та дозволяє зберігати числа в діапазоні від -32 768 до 32 767.

float     Дійсні числа, що належать діапазону від ±3.4*10-38 до ±3.4*1038.

double    Подвійної точності дійсне число, що належать діапазону від ±1.7*10-308 до ±1.7*10308.

long double    Подвійної точності дійсне число для якого буде використовуватись 80 біт пам’яті і таким чином діапазон таких чисел збільшиться та стане — від ±3.4*10-4932 до ±3.4*104932.

char      Символ – літера, цифра або інший символ з множини символів ASCII.

void      Відсутність типу, використовується для опису функцій.

Дисципліни та предмети

"Теорія і методика викладання спортивних ігор(баскетбол)"
"Українська мова (за професійним спрямуванням)"
INTEL
Web-дизайн
Web-програмування
аналітична геометрія
Анатомія людини з основами спортивної морфології
Англійська мова
Бази даних
Біохімія спорту
Вступ до літературознавства
Вступ до спеціальності
Гармонія
Декоративно-прикладне мистецтво
Декоративно-прикладне мистецтво. Теорія і методика дизайну
Динамічна анатомія
Дитяча література з основами культури і техніки мовлення
Диференціальна психологія
Диференціальні та інтегральні рівняння
Елементи теорії міри та інтеграла
Живопис
загальна психологія
Інноваційні технлогії навчання англійської мови в початковій школі
Інноваційні технології вивчення англійської мови
Інноваційні технології навчання англійської мови в початковій школі
Іноземна література для дітей
Іноземна мова
Інформатика
Інформатика та КТ
Історія образотворчого мистецтва
Історія психології
Історія української музики
Комплексний аналіз
Культура здоровя
Лікарський контрольу у фізичному вихованні і спорту
лінгводидактичні дисципліни, культура мови, практична стилістика
Література для дітей дошкільного віку
Малюнок
Малюнок в практиці психодіагностики
Математичний аналіз
Методика викладання іноземних мов
Методика музичного виховання
Методика навчання іноземної мови
Методика проведення психологічної експертизи
Методика та організація наукових досліджень
Модулі сімей кривих і квазіконформні відображення
Музична інформатика
Німецька мова
Образотворче мистецтво з методикою викладання
Операційні системи та системне програмування
основи геометрії
Основи кольорознавства
Основи культури і техніки мовлення
Основи математики, Основи C++, Основи Java, Алгоритми и структури даних тощо
Основи науково-дослідної роботи студентів
Основи образотворчого мистецтва з методикою керівнитва зображувальною діяльністю дітей
Основи психіатрії
Основи психокорекції
Основи психологічної практики (практична психологія)
Основи психотерапії
Основи штучного інтелекту
Педагогіка
Педагогічна психологія
Поліфонія
Початки програмування
Практика англійської мови
Практикум диригенсько-хорвоий
Практикум з групової психокорекції
Практикум з консультативно-тренінгової роботи
Практикум з художньої праці
Практична стилістика сучасної української мови
Програмне забезпечення ЕОМ
Програмування
проективна геометрія
Проектування програмного забезпечення
Психологічна служба
Психологічна служба в системі освіти
Психологія
Психологія вікова
Психологія інформаційної діяльності
Психологія конфлікту
Психологія мас
Психологія праці
Психологія професійної орієнтації
Розвиток творчих здібностей у наслідувальній діяльності
Самооцінка і розвиток творчих здібностей
Світова художня культура
Соціальна психологія
Соціальні та політичні конфлікти
Соціологія
Спортивна медицина
Спортивно-педагогічне вдосконалення (волейбол)
Сучасні підходи у психології особистості
Теорія і методика викладання атлетизму
Теорія і методика викладання плавання
Теорія і методика викладання спортивних ігор (волейбол)
Теорія і методика викладання спортивних ігор (гандбол)
Теорія і методика викладання спортивних ігор (футбол)”
Теорія і методика виховної роботи
Теорія і методика дизайну
Теорія і методика тренування спортсменів високої кваліфікації
Технологія і матеріалознавство
Традиції фізичної культури в Україні
Удосконалення правописних навичок майбутніх фахівців
Українська мова (за професійним спрямуванням)
Управління у сфері фізичного виховання
Фізіологія спорту
Філософія
Хорознавство
Художня праця
Цивільний захист
Шкільний курс англійської мови з методикою викладання в початковій школі
Шкільний курс СХК та методика його викладання
Схожі матеріали
05.10.2012 Введення та виведення даних, розробки та опису лінійних програм.
15.02.2012 Дизайн-патерни - просто, як двері
26.01.2012 Лекції на www.lektorium.tv
20.12.2011 Pascal - лабораторні роботи - для студентів III-го курсу (лекції Ляшенко Б.М.)
12.12.2010 Робота з підпрограмами
12.12.2010 Робота з рядковими та символьними величинами.
12.12.2010 Робота з циклічними програмами
12.12.2010 Робота з масивами даних.
12.12.2010 Розробка та описання програм з розгалуженнями
12.12.2010 Початки програмування

Тести даної категорії
12.12.2010 ПОЧАТКИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ. ВСТУП ДО ПРОГРАМУВАННЯ

Останні створені тести
28.03.2016 Ахметов Р. Ф. Основи наукових досліджень. Тести. 500 питань
16.11.2015 Олімпійські ігри Стародавньої Греції. Відродження олімпійських ігор. Олімпійський рух сучасності.
28.10.2015 British Writers. Тест для студентів 4 курсу ННІ педагогіки
27.10.2015 The Passive Voice. Тест для студентів 2 курсу ННІ педагогіки
27.10.2015 Articles. Тест для студентів 1 курсу неспеціальних факультетів
27.10.2015 The Active Voice. Тест для студентів 2 курсу ННІ педагогіки
08.10.2014 INTEL
22.10.2012 Цивільний захист
28.09.2012 Питання для поточного контролю
26.09.2012 Мовнокомунікативна компетентність. Орфографічна складова
Рекомендовані лекції
22.02.2016 ОС та СП. Тема 1. Початкові відомості про операційні системи. Слайди
12.12.2010 Обробка графічної інформації
22.03.2016 ОС та СП. Тема 5. Безпека. Слайди
05.04.2016 ОС та СП. Тема 7. Міжпроцесова та міжпотокова взаємодія. Слайди
12.12.2010 Етапи розв’язання задач з використанням ЕОМ
09.03.2016 ОС та СП. Тема 3. Керування пам'яттю. Тези
05.04.2016 ОС та СП. Тема 7. Міжпроцесова та міжпотокова взаємодія. Тези
22.03.2016 ОС та СП. Тема 5. Безпека. Тези
12.12.2010 Константи, змінні. Типи даних
12.12.2010 Переборні задачі

    БIБЛІОТЕКИ
    ОСВІТНІ ПОРТАЛИ