Лабораторні роботи >> Програмування, комп’ютери і кібернетика >> Робота з масивами даних.

Мета:  Набути уміння та навички роботи з масивами даних.

Матеріальне забезпечення: Е-практикум (MSX-Basic v.1.0, Pascal v.5.5)

Теоретична частина: завдання та контрольні питання.

І рівень.

1.    По яття масиву даних.

2.    Як здійснюється доступ до окремого елемента масиву?

3.    Які операції можна виконувати над елементами масивів?

4.    Який масив називається одновимірним? Навести приклад.

5.    Який масив називається двовимірним? Навести приклад.

6.    Які операції найчастіше виконують для окремого масиву?

7.    Як описуються масиви у програмі?

8.    Навести

5.    Який масив називається двовимірним? Навести приклад.

6.    Які операції найчастіше виконують для окремого масиву?

7.    Як описуються масиви у програмі?

8.    Навести фрагмент блок-схеми, що дозволяє ввести елементи одновимірного масиву з іменем  А та розмірністю М.

ІІ рівень.

1.    Навести фрагмент блок-схеми, що дозволяє ввести елементи двовимірного масиву з іменем А та розмірністю MxN.

2.    Описати алгоритм пошуку найбільшого елемента масиву.

3.    Описати алгоритм сортування вибором.

4.    Описати алгоритм обмінного сортування.

ІІІ рівень.

1.    Навести фрагмент бл фрагмент блок-схеми, що дозволяє ввести елементи одновимірного масиву з іменем  А та розмірністю М.

ІІ рівень.

1.    Навести фрагмент блок-схеми, що дозволяє ввести елементи двовимірного масиву з іменем А та розмірністю MxN.

2.    Описати алгоритм пошуку найбільшого елемента масиву.

3.    Описати алгоритм сортування вибором.

4.    Описати алгоритм обмінного сортування.

ІІІ рівень.

1.    Навести фрагмент блок-схеми, що дозволяє ввести елементи тривимірного масиву з іменем А та розмірністю MxNxP.

2.    Які є види сортувань даних у залежності від того, який тип пам’яті використовується для зберігання елементів масивів? У чому полягають проблеми оптимізації для таких сортувань?

3.    Описати алгоритм сортування елементів масиву за допомогою дерева.

4.    Описати алгоритм пірамідального сортування.

5.    У чому відмінність різних алгоритмів сортування?

3.    Описати алгоритм сортування вибором.

4.    Описати алгоритм обмінного сортування.

ІІІ рівень.

1.    Навести фрагмент блок-схеми, що дозволяє ввести елементи тривимірного масиву з іменем А та розмірністю MxNxP.

2.    Які є види сортувань даних у залежності від того, який тип пам’яті використовується для зберігання елементів масивів? У чому полягають проблеми оптимізації для таких сортувань?

3.    Описати алгоритм сортування елементів масиву за допомогою дерева.

4.    Описати алгоритм пірамідального сортування.

5.    У чому відмінність різних алгоритмів сортування?

6.    Поняття пошуку. У чому суть задачі “комівояжера”?

Практична частина.

І рівень.

Знайти кількість додатних, від’ємних та нульових елементів лінійного цілочисельного масиву А(n).

ІІ рівень.

Модифікувати програму першого рівня, забезпечивши виведення на екран даного масиву A(n) та масиву B(n), що утвориться у результаті виконання завдання, вказаного у варіанті.

1-3 варіанти. Впорядкувати масив так: спочатку розмістити всі парні елементи масиву, потім непарні.

4-6 варіанти. Впорядкувати масив за спаданням, використовуючи сортування вибором.

7-9 варіанти. Впорядкувати масив так: спочатку розмістити всі нульові елементи масиву, потім додатні і в кінці від’ємні.

10-12 варіанти. Впорядкувати масив за зростанням, використовуючи обмінне сортування.

13-15 варіанти. Використовуючи сортування методом бульбашки, впорядкувати масив за зростанням модулів його елементів.

ІІІ рівень.

Використовуючи завдання І та ІІ рівнів утворити двовимірний масив та виконати завдання згідно з варіантом.

1 варіант.                   Утворити масив C(n x n), в якому перший рядок — це елементи масиву А, другий – елементи масиву В, а елементи, що знаходяться в кожному стовпчику утворюють геометричну прогресію. Вивести на екран масив С та його мінімальний елемент, що знаходиться над головною діагоналлю.

2 варіант.                   Утворити масив C(n x n), в якому перший рядок — це елементи масиву А, другий – елементи масиву В, а елементи що знаходяться в кожному стовпчику утворюють арифметична прогресію. Вивести на екран масив С та його максимальний елемент, що знаходиться під головною діагоналлю.

3 варіант.                   Утворити масив C(n x n), в якому перший рядок — це елементи масиву А, другий – елементи масиву В, а кожен і-й (і=3, 4, ... n) елемент стовпчика дорівнює сумі і-1 та і-2 елементів цього ж стовпчика. Вивести на екран масив С та середнє арифметичне його елементів.

4 варіант.                   Утворити масив C(m x n), в якому перший рядок — це елементи масиву А, другий – елементи масиву В, а кожен і-й (і=3, 4, ... m) елемент стовпчика дорівнює добутку і-1 та і-2 елементів цього ж стовпчика. Вивести на екран масив С та його мінімальний додатній елемент.

5 варіант.                   Утворити масив C(m x n), в якому перший рядок — це елементи масиву А, другий – елементи масиву В, а кожен іншій елемент стовпчика дорівнює добутку всіх попередніх елементів, що знаходяться в одному і тому ж стовпчику. Вивести на екран утворений масив та його максимальний від'ємний елемент.

6 варіант.                   Утворити масив C(m x n), в якому перший рядок — це елементи масиву А, другий – елементи масиву В, а кожен іншій елемент стовпчика дорівнює сумі попередніх додатних елементів, що знаходяться в одному і тому ж стовпчику. Вивести на екран утворений масив та його максимальний від'ємний елемент.

7 варіант.                   Прийнявши масив А за матрицю A(1 x n), а масив В за матрицю B(n x 1), утворити матрицю С=А х В. Вивести на екран утворену матрицю та елементи її головної діагоналі.

8 варіант.                   Вивести на екран масив C(n x n), елементи якого утворюються з елементів масивів А і В так: C(i, j) це перше просте число з інтервалу, що обмежений числами А(i) та В(j); якщо таких чисел на цьому інтервалі немає, тоді C(i, j) дорівнює 0. Підрахувати кількість нулів, що входить до складу утвореного масиву.

9 варіант.                   Вивести на екран масив C(n x n), елементи якого утворюються з елементів масивів А і В так: C(i, j) дорівнює 1, якщо А(i)=В(j); C(i, j) дорівнює -1, якщо А(i)=–В(j); і, якщо не виконується жодна з попередніх умов, C(i, j) дорівнює 0. Підрахувати кількість нулів, що містить головна діагональ утвореного масиву.

10 варіант.                Утворити масив C(n x n), елементи якого обчислюються наступним чином: C(i, j) це А(i) в степені В(j). Вивести на екран утворений масив та суму його елементів.

11 варіант.                Вивести на екран масив C(n x n), де кожен елемент C(i, j) - це  або число А(i) або число В(j), у залежності від того, модуль якого з даних двох чисел більший. Замінити всі додатні елементи над головною діагоналлю на нульові. Вивести на екран змінений масив.

12 варіант.                 Утворити масив C(n x n), елементи якого обчислюються з елементів масивів А і В так: C(i, j) це модуль комплексного числа, у якого  А(i) – дійсна частина, В(j) – уявна частина. Вивести на екран утворений масив та максимальний елемент його головної діагоналі.

13 варіант.                Вивести на екран масив C(n x n), елементи якого утворюються з елементів масивів А і В так: C(i, j) - менше з двох чисел  А(i) та В(j). Модифікувати утворений масив за правилом: елементи і-ого рядка стають елементами j-ого стовпчика, і навпаки — елементи j-ого стовпчика стають елементами і-ого рядка. Вивести на екран модифікований масив.

14 варіант.                Вивести на екран масив C(n x n), елементи якого утворюються з елементів масивів А і В так: C(i, j) це перше число кратне 5 з інтервалу, що обмежений числами А(i) та В(j); якщо таких чисел на цьому інтервалі немає, тоді C(i, j) дорівнює А(i)+В(j). Підрахувати кількість додатних елементів, що входить до складу утвореного масиву.

15 варіант.                Утворити масив C(m x n), в якому перший рядок — це елементи масиву А, другий – елементи масиву В, а кожен і-й (і=3, 4, ... n) елемент стовпчика дорівнює залишку від ділення і-1 на і-2 елементів цього ж стовпчика. Вивести на екран масив С та його мінімальний елемент.

Вимоги до захисту лабораторної роботи.

Для певного рівня знати відповіді на питання та виконати завдання теоретичної частини. Протокол лабораторної роботи повинен містити назву теми, процес розробки математичної моделі (виведення формули) для 3-го рівня, блок-схеми алгоритмів, тексти програм, тести: вхідні дані та результати роботи програми. 

Схожі матеріали
05.10.2012 Введення та виведення даних, розробки та опису лінійних програм.
20.12.2011 Pascal - лабораторні роботи - для студентів III-го курсу (лекції Ляшенко Б.М.)
12.12.2010 Робота з підпрограмами
12.12.2010 Робота з рядковими та символьними величинами.
12.12.2010 Робота з циклічними програмами
12.12.2010 Робота з масивами даних.
12.12.2010 Розробка та описання програм з розгалуженнями
12.12.2010 Початки програмування
12.12.2010 Етапи розв’язання задач з використанням ЕОМ
12.12.2010 Поняття про алгоритм

Тести даної категорії
12.12.2010 ПОЧАТКИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ. ВСТУП ДО ПРОГРАМУВАННЯ

Останні створені тести
08.04.2019 Нова історія країн Азії та Африки
16.11.2015 Олімпійські ігри Стародавньої Греції. Відродження олімпійських ігор. Олімпійський рух сучасності.
28.10.2015 British Writers. Тест для студентів 4 курсу ННІ педагогіки
27.10.2015 The Passive Voice. Тест для студентів 2 курсу ННІ педагогіки
27.10.2015 Articles. Тест для студентів 1 курсу неспеціальних факультетів
27.10.2015 The Active Voice. Тест для студентів 2 курсу ННІ педагогіки
08.10.2014 INTEL
22.10.2012 Цивільний захист
26.09.2012 Мовнокомунікативна компетентність. Орфографічна складова
21.09.2012 OC Windows
Рекомендовані лекції
15.03.2016 ОС та СП. Тема 4. Файлові системи. Слайди
12.12.2010 Порядковий тип даних
12.12.2010 Робота з рядковими та символьними величинами
15.03.2016 ОС та СП. Тема 4. Файлові системи. Тези
12.12.2010 Поняття про алгоритм
09.03.2016 ОС та СП. Тема 3. Керування пам'яттю. Тези
28.09.2014 Лекції з курсу "Диференціальна психологія"
28.03.2016 ОС та СП. Тема 6. Планування. Тези
05.04.2016 ОС та СП. Тема 7. Міжпроцесова та міжпотокова взаємодія. Тези
27.09.2012 Літературознавство як наука